Хлорпропамід (Chlorpropamidum), 1-[(4-хлорфенил)сульфоніл]-3-пропілсечовина.
C10H13ClN2O3S Мол. м. 276,7
АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, легкорозчинний в ацетоні та метиленхлориді, розчинний в етанолі, розчиняється в розведених розчинах лугів. Виявляє поліморфізм. Тпл від 126 °С до 130 °С. УФ-спектр: λmax = 232 нм (
= 570–630) у метанолі та кислоті хлористоводневій. Зберігають у захищеному від світла місці.
Ідентифікують за Тпл; ІЧ-спектром поглинання субстанції; за УФ-спектром: реакція на хлориди після мінералізації з натрію карбонатом. Кількісно визначають методом алкаліметрії в спирті, нейтралізованому за фенолфталеїном (індикатор — фенолфталеїн).
Фармакологічна група. A10B B02 — пероральні цукрознижувальні препарати, похідні сульфанілсечовини.
Фармакологічні ефекти. Крім цукрознижувального ефекту, чинить також гіполіпідемічну та антикоагулянтну дію. Стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози, підсилює інсуліносекреторну дію глюкози, підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну; збільшує вивільнення інсуліну, посилює його дію на утилізацію глюкози м’язами і печінкою, гальмує ліполіз у жировій тканині.
Застосування. Цукровий діабет ІІ типу (за неефективності дієтотерапії), діабетична мікроангіопатія (початкові форми), нецукровий діабет (див. Діабет нецукровий, Діабет цукровий, Цукрознижувальні лікарські препарати).
От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986.